|
|
Закарпатье, П.Гута
Закарпатье, Поляна
СКИДКА -3%
Закарпатье, Солочин
Есть номера
Закарпатье, Солочин
Есть номера
Закарпатье, Поляна
Есть номера
Закарпатье, Поляна
Есть номера
|
|
|
Увага!
1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
|
Поиск варианта отдыха в Карпатах
|
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) . На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
|
МІСЦЕВІ ДЕРЖАВНІ АДМІНІСТРАЦІЇ В СИСТЕМІ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
| Дисципліна: |
Конституційне право |
|
| ID роботи: |
3101 |
|
| Вид роботи: |
Курсова |
|
| План: |
ВСТУП 3
|
|
| Інтервал: |
1 |
|
| Кількість сторінок: |
44 |
|
| Рік написання: |
2009 |
|
| Ціна: |
|
|
|
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам |
||
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
||
Відповідно до ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві і Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Вперше в політико-правовій практиці незалежної України інститут місцевих державних адміністрацій був запроваджений у 1992 р., коли Верховна Рада 5 березня 1992 р. прийняла закон про представника Президента, яким місцеві органи виконавчої влади, засновані на базі виконавчо-розпорядчих органів районних та обласних рад, відокремлювалися від органів місцевого та регіонального самоврядування, насамперед в особі представницьких органів. Це відокремлення було продиктовано необхідністю створення єдиної системи органів виконавчої влади на чолі з Президентом, а також — розмежування функцій та повноважень між місцевими державними адміністраціями, як органами держави, та місцевим і регіональним самоврядуванням, яке стало самостійною формою реалізації публічної влади.
Указом Президента України від 14 квітня 1992 р. було затверджено Положення про місцеву державну адміністрацію, за яким ця адміністрація стала системою органів державної виконавчої влади, котрі утворювалися відповідними представниками Президента або входили до її складу за принципом подвійного підпорядкування. Місцеві державні адміністрації були підпорядковані представникам Президента, а з питань, віднесених до компетенції Кабінету Міністрів, — підпорядковувались йому .
Заснування місцевих державних адміністрацій призвело до суттєвої децентралізації виконавчої влади, що дало привід деяким зарубіжним експертам стверджувати, що в Україні відбувається федералізація цієї гілки влади. Справді, Україна у 1992 р. почала відходити від моделі унітарної централізованої держави і ставати децентралізованою державою. Ця тенденція у розвитку державного устрою України і була закріплена у новій Конституції .
Однак практика запровадження місцевих державних адмін- істрацій у 1992-1993 рр. породила певні проблеми, пов'язані з «двовладдям», коли главі місцевої державної адміністрації активно протистояв голова відповідної місцевої ради. Після «роздержавлення» місцевих рад прихильники радянської влади не склали політичної зброї: вони вимагали скасування інституту представників Президента та відновлення старої системи місцевої влади. Під їх тиском Верховна Рада прийняла у лютому 1994 р. законодавство, яким після місцевих виборів у червні 1994 р. даний інститут скасовувався, а місцеві державні адміністрації мали трансформуватись у виконкоми місцевих рад .
З обранням Президента України у липні 1994 р. була відновлена вертикаль виконавчої влади шляхом підпорядкування йому голів обласних, районних. Київської і Севастопольської міських рад та їх виконкомів. Президент України добився у Конституційному договорі 1995 р. з Верховною Радою відновлення інституту місцевих державних адміністрацій, які очолили вищезгадані голови місцевих рад за сумісництвом. Одностайність Президентів Л.М.Кравчука і Л.Д.Кучми у запровадженні інституту місцевих державних адміністрацій є свідченням того, що цей процес має об'єктивну природу. Тому й Конституція 1996 р. закріпила відповідний статус місцевих державних адміністрацій, остаточно вирішивши політичну суперечку між їх противниками та прихильниками на користь останніх.
У рамках сучасного етапу адміністративної реформи 1 квітня 1997 р. Верховна Рада прийняла Закон щодо місцевих державних адміністрацій, яким вперше на законодавчому рівні забезпечила правове регулювання їх організації та діяльності.
В процесі розробки й прийняття Закону про місцеві державні адміністрації склалася дещо парадоксальна ситуація. Парламент не тільки взяв на себе ініціативу в розробці законопроекту про місцеві державні адміністрації, але й зумів переконати Президента в ефективності прийнятого ним закону.
Теоретичну основу законопроекту про місцеві державні адміністрації склали проект Концепції адміністративної реформи в Україні, розробленої під керівництвом народного депутата України І.Б.Коліушка і проф. В Б.Авер'янова, праці українських і зарубіжних вчених. При цьому був вивчений вітчизняний і зарубіжний досвід функціонування місцевих органів виконавчої влади. До складу робочої групи з питань підготовки проекту Закону про місцеві державні адміністрації ввійшли В.М.Кампо, (керівник), С.О.Клебан, Н.В.Ященко, П.С.Качур, М.В.Пітцик, Ї.П.Голосніченко.
Ідеологія законопроекту про місцеві державні адміністрації базувалась на тому, що територіальна організація виконавчої влади покликана забезпечити ефективну діяльність цих адміністрацій на засадах поєднання централізації і децентралізації функцій і повноважень взаємодії з органами місцевого самоврядування з метою вирішення покладених на них конституційних завдань:
а) виконання Конституції та законів України, актів Пре- зидента, Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади;
б) дотримання законності та забезпечення правопорядку; додержання прав і свобод громадян;
в) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони навколишнього середовища, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку;
г) підготовка та виконання відповідних обласних і районних бюджетів, звітів щодо виконання цих бюджетів і згаданих програм;
д) взаємодія з органами місцевого самоврядування;
е) реалізація інших наданих державою, а також делегованих відповідними обласними та районними радами повноважень.
Питання про юридичну природу місцевих державних адміністрацій — одне з головних в аналізі їх місця та ролі в системі органів виконавчої влади. У процесі розробки й прийняття Конституції деякі народні депутати вважали, що місцеві державні адміністрації будуть насамперед прообразом виконавчих органів обласної автономії, тобто колегіальними органами. Така думка висловлювалась і деякими вченими. Але більш глибокий аналіз природи місцевих державних адміністрацій засвідчує, що ці адміністрації є одноособовими місцевими органами виконавчої влади на чолі з головами адміністрацій, які їх формують і ними керують.
Саме з цих позицій Закон закріплює положення про те, що місцева державна адміністрація є місцевим органом у системі органів виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та діє під керівництвом голови місцевої державної адміністрації (ст. 2). Крім того, закон встановлює, що вона виконує повноваження державної влади, делеговані їй виконавчі функції відповідних рад (обласних і районних) через створені управління, відділи та інші структурні підрозділи . Відповідно до Конституції і даного Закону місцеві державні адміністрації діють за принципом субординації, відповідальності перед Президентом, Кабінетом Міністрів, підзвітності та підконтрольності органам виконавчої влади вищого рівня, а також районним та обласним радам у межах, передбачених чинним законодавством. Таким чином, за своєю юридичною природою місцеві державні адміністрації є саме органами виконавчої влади.
Місцеві державні адміністрації мають свою структуру та порядок формування, компетенцію й атрибути. Так, до складу місцевої державної адміністрації входять голова місцевої державної адміністрації, його перший заступник, не більше трьох заступників, керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів. Відповідно до закону голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом за поданням Кабінету Міністрів на строк повноважень Президента. Перший заступник голови обласної державної адміністрації призначається на посаду головою облдержадміністрації за згодою Прем'єр-міністра, а заступники голови облдержадміністрації — за погодженням з відповідним віце-прем'єр-міністром. Керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів облдержадміністрацій призначаються на посади головами цих адміністрацій за погодженням з керівниками відповідних державних органів виконавчої влади .
У районних державних адміністраціях перші заступники та заступники голів цих адміністрацій призначаються на посади головами райдержадміністрацій за погодженням з відповідними заступниками голів облдержадміністрацій. Керівники структурних підрозділів райдержадміністрацій призначаються на посади їх головами за погодженням з керівниками відповідних структурних підрозділів облдержадміністрацій.
В цілому Закон про місцеві державні адміністрації наділяє їх відносно визначеними галузевими повноваженнями Тому закони, наприклад, з питань бюджету, фінансів та обліку можуть наділяти ці адміністрації також іншими повноваженнями порівняно з тими, які закріплені Законом. Отже, галузеві повноваження місцевих державних адміністрацій складають насправді лише кістяк, основу їх повноважень відповідно до всього масиву законодавства .
Відносно визначені у Законі і галузі суспільного життя, в яких місцеві державні адміністрації наділяються відповідними повноваженнями (ст. 15). Але законодавець вірно поступив, чітко підпорядкувавши місцеві державні адміністрації закону: останні не можуть діяти у тих галузях суспільного життя, які не вказані у законах. Тим самим він підтвердив дію принципу щодо місцевих державних адміністрацій: дозволено лише те, що передбачено законом.
Новелою Закону є спроба виділити предметну компетенцію місцевих державних адміністрацій. У ст. 17 Закону йдеться щодо об'єктів управління цих адміністрацій, до яких відносяться об'єкти державної власності, передані їм в оперативне управління. У проекті Закону про місцеві державні адміністрації була зроблена спроба назвати конкретні об'єкти, якими мають керувати місцеві державні адміністрації. Але законодавець не погодився з цією пропозицією та відхилив її. І даремно, оскільки у багатьох країнах чітке закріплення об'єктів управління за місцевими органами влади вже є стійкою практикою, яка себе виправдала.
Повноваження місцевих державних адміністрацій можна також ділити на власні і делеговані. Власними є повноваження, закріплені за ними законом. Відповідно до Конституції і Закону про місцеві державні адміністрації їм свої повноваження на підставі Закону про місцеве самоврядування в Україні від 24 квітня 1997 р , можуть передати районні та обласні ради. Такі делеговані повноваження місцеві державні адміністрації здійснюють під контролем органів, які їм делегували ці повноваження. їм також передаються об'єкти спільної власності територіальних громад, які необхідні для реалізації делегованих повноважень.
На місцеві державні адміністрації покладається здійснення державного контролю за дотриманням відповідного законодавства на їх території. Фактично вони мають перебрати функцію загального нагляду прокуратури, яка його поки що здійснює в межах Перехідних положень Конституції України.
Аналіз статусу місцевих державних адміністрацій вказує на те, що ці органи покликані відігравати ключову роль в реалізації державної політики та законодавства на місцях. Роль і значення цих адміністрацій в системі виконавчої влади визначаються їх відносинами з Кабінетом Міністрів та центральними відомствами України.
Виборча система України на виборах депутатів місцевих рад
Виборче право України та його основні джерела
Виборчі системи в Україні
Виборчі системи на виборах глави держави
Вища рада юстиції України
Відновлення незалежної України
Змішана виборча система
Інформаційно-аналітична діяльність у сфері держави та місцевого управління
КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАВЧОЮ ВЛАДОЮ З БОКУ ІНШИХ ГІЛОК ВЛАДИ
Міжнародний механізм захисту прав людини
Механізм реалізації функцій державного управління в місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування
Муніціпальне право - право місцевого самоврядування
Основи конституційно-правового статусу особи в Україні
Повноваження Служби Безпеки Україниі
Судова система Бельгії
Судова система Італії
Судова система Швейцарії
Удосконалення розвитку системи територіальної основи органів самоврядування
Форма територіального устрою в Україні - проблеми вдосконалення
Президент України
Конституційні права і свободи людини і громадянина
ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС - ПОНЯТТЯ ТА ЕТАПИ
Конституційне право людини і громадянина на освіту та його забезпечення в Україні
КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА, СВОБОДИ І ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
Конституційно-правове регулювання права на інформацію в Україні
Механізм реалізації функцій державного управління в місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування
Місцеві районні державні адміністрації правові засади організації і функціонування
НАДЗВИЧАЙНИЙ СТАН ТА ПРАВА ЛЮДИНИ
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ
ОСНОВНІ ТИПИ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ СУЧАСНОСТІ
Поняття і види виборів в Україні
Правове регулювання виборів Президента України
РЕФОРМУВАННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
Судова система Республіки Білорусь
ВИБОРЧА СИСТЕМА НА ВИБОРАХ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ
ДЖЕРЕЛА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Історія конституційного розвитку України
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЛАД БРАЗИЛІЇ
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЛАД ВЕЛИКОБРИТАНІЇ
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЛАД ІТАЛІЇ
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЛАД КАНАДИ
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЛАД НІМЕЧЧИНИ
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЛАД ЯПОНІЇ
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ
КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАВЧОЮ ВЛАДОЮ З БОКУ ІНШИХ ГІЛОК ВЛАДИ
МІСЦЕВІ ДЕРЖАВНІ АДМІНІСТРАЦІЇ В СИСТЕМІ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
Місцеві державні адміністрації як органи виконавчої влади та їх правове регулювання
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ
Основи і принципи конституційного права (США, Росія)
ОСНОВИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА. ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА. СТАТУС БІЖЕНЦІВ
ОСНОВНІ ТИПИ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ СУЧАСНОСТІ
Політичні партії і партійні системи
ПОНЯТТЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ
РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ
РЕАЛІЗАЦІЯ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЯХ
РОЛЬ УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ З ПИТАНЬ ЛЮДИНИ У МЕХАНІЗМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯНИНА
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ
Анотація до робіт за 2011 рік: відповідальність податковій адміністративного актів Контроль право Дисциплінарна ЦЕНТРАЛЬНИХ аудиторської внутрішнього система карткових послуг міжбанківських активами переказу лікарськими РЕКЛАМИ таємниці цінних бірж Установчі Росії Ціноутворення мотивації СТИМУЛЮВАННЯ Вашингтон Америки ДИРЕКТОРІЇ Ярослава свободи конституційного ГРОМАДСЬКИХ КОНСТИТУЦІЙНОГО Конституції Президента депутата Президент Пропорційна місцевого обшуку алібі самовпевненістю відповідальність кодекс рибним полювання Комп'ютерна зраду Осудність неповнолітніх моральність Предмет покарання доказування обвинуваченого злочинності причин проституції Ламброзо Жінка професійної жертви наркотичними жінок насильницьких посадових суїциду прогнозування злочинця Рецидивна інвестиційної дефіцит капітал Валютний навколишнього Виробництво Власність криза кредитної інфляції доходів маркетингова страхових конкурентна управлінські правоохоронна Грошові торгівлі продовольча міграційних України РОЗВИТОК Європейський Єврорегіони міграції Торгівельні ІНВЕСТИЦІЙ валютної лініях підприємств Ціновий ринку дезадаптації податків податкової ухилення фізичних Податкова Аристотеля Гегеля Платона софістів БУША мислителів шкільної обдарованості конфліктних Конфлікти Міжособистісні міжособистісних юридичну ОЩАДБАНК Інвентаризація облікових документування розсуду спецслужб бухгалтерії Торгівля соціального асортименту документаційними Миколаївської бездоглядність УЧАСТІ насилля компетентності вторинних платоспрожності СОЦІАЛІСТИЧНОГО правомірна Застосування форми соціалізація Функції ХАРТІЯ трудові Матеріальна трудових позову охорони Роботодавець Міжнародної туристичного ділового стратегічного США ЯПОНІЯ гостинності рестораних персоналу кадрів РОЗМІЩЕННЯ управління передгірських Сільський мотивація Туризм харчування методів Закарпатті Ялта Відродження фінансовий система інструментів Прибуток доходу Акція оприлюднення Авторські МАЙНОВИХ банківського страхування Застава Об'єкти Опіка ВЛАСНОСТІ виконавців свідоцтва користування ПРИВАТНОЇ Речові правовідношення авторського фірмового авторського
Східниця Шешори Воловець Солочин Серебряный Водограй Поляна Косов Космач Ужгород Поляница Думка Сольва Верховина Татарів Карпати Пилипець