ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА В УКРАЇНІ

Дисципліна:

Господарське право

ID роботи:

3036

Вид роботи:

Дипломна

План:

ВСТУП 3
Розділ 1. Поняття, способи, об’єкти та суб’єкти приватизації 6
Розділ 2. Приватизаційний процес та договірні відносини. Приватизація житла за законодавством України 39
2.1. Державні органи приватизації 39
2.2. Способи та договори приватизації підприємств 43
2.3. Особливості приватизації житла 56
Розділ 3. Проблемні питання правових засад приватизації 66
ВИСНОВКИ 88
Список використаної літератури 93

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА В УКРАЇНІ / 3036

Кількість сторінок:

98

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

В сучасному світі спостерігається нерівномірність розвитку окремих суспільств, тому набір і пріоритетність функцій держави в них є неоднаковими. Конкретний обсяг економічних функцій залежить, зокрема, від типу формування ринкових відносин, стадії економічного розвитку, потужності сукупної конкурентоспроможності країни. Ідеології економічного зростання, національного менталітету, ступеня розвинутості недержавних інститутів управління і механізмів ринкової саморегуляції господарської діяльності тощо .
У ситуації природно-економічного поступу стабільний стан розвитку економіки забезпечують ринкові регулюючі структури. Завдання держави полягає у створенні нормальних умов (насамперед правових) для функціонування ринкових механізмів. У сучасних країнах-лідерах, де соціально-економічна трансформація відбувалася протягом декількох століть у певній конкуренції та фактично одночасно, основними функціями держави у сфері економіки є забезпечення макроекономічної стабільності та створення рівних умов для участі господарюючих суб'єктів у конкурентній боротьбі.
Таким чином, реформування відносин власності закладає основні передумови ефективно функціонуючої ринкової економіки, впливає на життєво важливі інтереси всіх членів суспільства. Для характеристики відносин власності в економічній практиці поширеними є поняття «роздержавлення» та «приватизація».
Поняття «приватизація» було сформульоване в 70-і роки минулого століття в країнах Західної Європи за значних масштабів денаціоналізації державної власності. В країнах з ринковою економікою приватизацію трактують не тільки як зміну власника державного майна, а й як скорочення втручання держави в економіку країни. З інших позицій підходить до визначення процесів ринкових перетворень у сфері відносин власності відома вчена-економіст С. Біла . На її думку, приватизацію слід розглядати в широкому розумінні: як економічно-правові, так і організаційно-правові заходи щодо регулювання структурної перебудови економіки, розвитку конкуренції та обмеження монополізму, створення та підтримки реальних власників і залучення до цього процесу платоспроможних інвесторів. Водночас варто підкреслити, що прискорення процесів приватизації з метою створення критичної маси недержавного сектору, вбачання у приватизації панацеї від усіх негараздів в економіці та зменшення уваги до державного сектору, призвели до втрати його керованості та загострення кризових явищ в економіці.
Щодо іншого терміну - роздержавлення, то воно має як широке, так і вузьке трактування. В широкому трактуванні роздержавлення поширюється на усю економіку і в постсоціалістичних країнах полягає, на думку В. Ларцева , у скасуванні монополії держави в усіх сферах життя соціуму з метою утвердження суспільних форм його організації, розмаїття економічних структур, політичного та ідеологічного плюралізму, безперешкодного соціально-культурного та духовного розвитку кожного члена суспільства, усієї сукупності громадських прав та свобод. Отже роздержавлення включає в себе процеси приватизації. Варто також зазначити, що надання економічної свободи підприємцям є актуальним навіть в умовах високої питомої ваги приватної власності.
Основними стримуючими факторами процесів приватизації в Україні є політична та соціально-економічна нестабільність, недосконалість та повільне прийняття законодавчої бази приватизації, відсутність коштів у населення, які мають бути направлені на цілі приватизації, неконкурентоспроможність або навіть збитковість значної кількості підприємств. Крім того, мета та засоби приватизації в країнах з ринковою економікою та тих, які перебувають на етапі такого становлення, суттєво відрізняються. Вони залежать, передусім, від соціально-економічного і політичного стану країни. В розвинутих країнах з ринковою економікою приватизація спрямована, головним чином, на підвищення ефективності і конкурентоспроможності сфер діяльності і підприємств, переданих до ринкового сектору, а також оздоровлення фінансів.
Серед економістів точилися дискусії, в результаті яких можна виділити три найбільш принципових підходи стосовно шляхів здійснення роздержавлення і приватизації. Перший передбачає розподіл державної власності, що підлягає приватизації, між усіма членами суспільства (рівномірно або з урахуванням певних чинників) на тій підставі, що вони є законними співвласниками створеної власності. Механізм його реалізації полягає у розрахунку на душу населення вартості майна, що підлягає приватизації, і видачі кожному приватизаційного документа (сертифіката), який може бути використаний тільки на придбання цінних паперів акціонерних товариств або іншого майна, що підлягає приватизації.
Відповідно до другого підходу передбачена передача майна (безоплатно або за невелику плату) трудовим колективам. Цей підхід має на меті проведення послідовної і регульованої приватизації власності на засоби виробництва, різке збільшення випуску продукції. Фінансовим обґрунтуванням передачі підприємств у власність трудовим колективам слугували розрахунки із забезпечення відтворення основних фондів, особливо у тих випадках, коли підприємства не користувалися централізованими капітальними вкладеннями, а здійснювали інновації за рахунок власних коштів і кредитів банку.
Прихильники третього підходу виступають за переважний продаж державного майна в різних його формах. При цьому можливі заходи для стимулювання і підтримки покупців, включаючи продаж зі знижкою або пільгами.
Результати аналізу цих підходів доводять складність і багатогранність розглянутої проблеми, свідчать про відсутність універсального шляху перетворення власності і необхідність зваженого вирішення поставлених завдань.
У зв'язку з тим що шляхи здійснення приватизації відображали економічні платформи різних політичних сил, правова основа приватизації, закріплена у законах України, є своєрідним компромісом зазначених підходів. Крім того, приватизація не може бути самоціллю, вона лише один з найважливіших тактичних напрямів досягнення стратегічної мети економічної реформи - створення потужного й ефективного ринкового сектору економіки, що ґрунтується на приватній власності, конкуренції, високому рівні трудової мотивації, соціальному захисті всіх груп населення.
Приватизація — найважливіший напрямок економічних реформ, головний механізм ринкової трансформації нашого суспільства. Саме вона веде до появи чисельної армії власників, сприяє демонополізації економіки, створює конкурентне середовище, стимулює розвиток ринкової інфраструктури, підвищує якість і конкурентоспроможність товарів і послуг.

Гладкова Н. Проблемні питання правових засад приватизації // Державний інформаційний бюллетень про приватизацію. - №4 (164) травень. – 2006. – С.32.

Петраков Я. Трансформація приватизаційних процесів в умовах ринкових перетворень // Державний інформаційний бюллетень про приватизацію. - №5 (165) травень. – 2006. – С. 44.