|
|
|
Увага!
1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
|
|
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) . На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
|
Правовий захист міноритарних акціонерів
| Дисципліна: |
Господарське право |
|
| ID роботи: |
4022 |
|
| Вид роботи: |
Дипломна |
|
| План: |
ВСТУП 3
|
|
| Інтервал: |
1,5 |
|
| Кількість сторінок: |
108 |
|
| Рік написання: |
2010 |
|
| Ціна: |
|
|
|
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам |
||
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
||
У чинному законодавстві не міститься визначення міноритарних акціонерів, а також практично були відсутні механізми захисту їхніх прав поки не було прийнято Закон України „Про акціонерні товариства”. В Україні можна виділити кілька груп міноритарних власників акцій: фізичні особи, що отримали акції в обмін на приватизаційні папери; фінансові посередники, які акумулювали приватизаційні папери громадян та купували за них акції; держава як власник дрібних пакетів акцій, які не були реалізовані у процесі приватизації; іноземні портфельні інвестори [59, с.43]. Відповідно до чинного законодавства та існуючої практики всіх акціонерів можна класифікувати наступним чином. Насамперед, це ті акціонери, які умовно володіють однією акцією і практично не впливають на діяльність товариства. Іншу групу складають акціонери, які володіють більш ніж 10% статутного фонду. Вони мають право вимагати від товариства скликання загальних зборів і внесення певних питань до їх порядку денного. Акціонери, у власності яких перебуває 25% статутного фонду +1 акція, мають право блокувати рішення загальних зборів з питань внесення змін до статуту товариства та його ліквідації. Впливати на діяльність акціонерного товариства можуть акціонери, що володіють 50%+1 акція. Однак більш реальні важелі впливу є у власників 60% статутного фонду, розмір пакета яких може забезпечити кворум на загальних зборах. Повноправними власниками акціонерного товариства є акціонери, що володіють 75% статутного фонду +1 акція. Виходячи з такої класифікації до міноритарних акціонерів можна віднести осіб, що володіють менш ніж 25% статутного фонду +1 акція. Вплив акціонера на діяльність акціонерного товариства у багатьох випадках залежить не стільки від розміру пакета, скільки від його політичної підтримки та фінансових ресурсів. Підтвердженням цього є випадки, коли держава, володіючи контрольним пакетом акцій, не може реально впливати на діяльність акціонерного товариства та відчуває себе міноритарним акціонером [62]. Іноземні інвестори також висловлюють занепокоєння щодо стану справ з реалізацією прав акціонерів на вітчизняних акціонерних товариствах. Наприклад, Президент компанії Foyil securities Доріан Фоїл зазначив, що його компанія створила ініціативну групу, яка висуває ряд пропозицій щодо захисту прав дрібних акціонерів. Серед них: підвищення контролю за менеджментом акціонерних товариств; досягнення більш прозорого рівня розкриття фінансової інформації щодо діяльності акціонерного товариства та надання її всім акціонерам раз на квартал; запровадження пропорційного представництва у спостережних радах акціонерного товариства з метою надання можливості акціонерам, які володіють не менш ніж 10% акцій, мати в них свого представника; введення механізму кумулятивного голосування. Пан Фоїл вважає, що досить позитивним чинником є затвердження Державною Комісією з цінних паперів та фондового ринку Принципів корпоративного управління. Його компанія вимагатиме скликання загальних зборів у тих акціонерних товариствах, де вона володіє не менш ніж 10% акцій, та ініціюватиме внесення змін до статуту відповідно до Принципів. Основні інтереси міноритарних акціонерів полягають у тому, щоб отримувати дивіденди по акціях, мати можливість їх вигідно продавати та бути впевненими в їх реальному забезпеченні активами акціонерного товариства. Захисту прав дрібних акціонерів сприятиме прийняття нового Закону «Про акціонерні товариства», який містить у собі норми щодо: права акціонерів вимагати у товариства викупу належних їм акцій; механізму розподілу прибутку товариства та виплати дивідендів; зниження кворуму, необхідного для проведення повторних зборів акціонерів; кумулятивного голосування тощо [34, с.65]. Поняття міноритарних акціонерів слід розглядати не само по собі, а крізь ту чи іншу призму. В якості таких пропоную: загальну вагу акціонера як власника певної кількості акцій, що становить частку в цілому, та інтерес акціонера. Щодо першого критерію, за яким має оцінюватися становище дрібного акціонера, то важливо сприймати його можливості в контексті насамперед структури акціонерного капіталу. Міноритарні акціонери в акціонерному товаристві з "розпорошеними акціями". Скажімо, одна справа, коли капітал акціонерного товариства утворено шляхом продажу численної кількості дрібних акцій, які так і залишилися "на руках" дрібних акціонерів. Інша ж ситуація, коли має місце зосередження пакетів акцій або вже при їх купівлі, або при подальшій скупці акцій. Не можна заперечувати в тому, що в першому випадку ці акціонери знаходяться в більш-менш однаковому становищі. Акції "розпорошені", і може статися, що контрольний пакет, тобто пакет акцій, який би надавав вагомого впливу на прийняття того чи іншого рішення загальними зборами акціонерів, буде становити і десять відсотків акцій. Акціонер-власник такого пакета акцій буде намагатися довести свою позицію серед дрібних акціонерів, заручившись їх підтримкою або схиливши їх до прийняття того чи іншого рішення. Можна сказати, що саме така модель уявляється, коли йдеться про загальні збори акціонерів, формування порядку денного та їх голосування з цих питань [60]. При такій схемі значущим буде всякий акціонер, і в такому разі виконавчому органу акціонерного товариства (або наглядовій раді, якщо за новим законом про акціонерні товариства на неї будуть покладені функції підготовки та скликання загальних зборів) треба буде докласти чимало зусиль, щоб схилити акціонерів до прийняття того чи іншого рішення. Звичайно, що важливо і те, що передує цьому - це забезпечити кворум, без чого неможливо проведення зборів. Тому, враховуючи такий "розклад сил", звичайно, не можна упереджено стверджувати, що присутність або відсутність акціонера на загальних зборах принципово не вплинула б на прийняття останніми рішення, яке оскаржується в суді. Тоді позиція вищої судової інстанції України, викладена в ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 вересня 2001 р. у справі за позовами С. та Д. до акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта" про визнання недійсним протоколу загальних зборів , є удаваною. Ніхто не може знати заздалегідь, як повернеться обговорення на загальних зборах акціонерів спірного питання, хто взмозі вплинути на думки акціонерів і наскільки хто здатний переконати інших. Тобто шанс переконати дрібних акціонерів, якщо вони становлять основну масу в акціонерному товаристві, великий. Засилля крупних акціонерів. Абсолютна інша ситуація складається при такому розподілі акцій, коли в акціонерному товаристві існують один або, можливо більше, крупних пакетів акцій і незначна кількість дрібних. Саме зосередження пакетів акцій і потребувалося для впливу на прийняття рішення загальними зборами акціонерів, а іноді й узагалі тільки від власника пакета акцій і залежить прийняття рішення. Так, враховуючи, що більшість питань порядку денного ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" та ст.159 Цивільного кодексу України вирішуються простою більшістю голосів, крім внесення змін до статуту акціонерного товариства та його ліквідації, часто достатньо пакета акцій в 50% + 1, щоб приймати те чи інше рішення. А вже майже тотальна влада належить тому акціонерові, хто має більшість у ? голосів. Тоді роль дрібних акціонерів принципово інша. Можна навіть стверджувати, що чи вони є, чи їх немає на загальних зборах - значення не має. Саме так, очевидно, і є, коли акціонер звертається до суду, доводячи порушення свого права на участь в загальних зборах, а суд, констатуючи це порушення, робить висновок, що нічого б не змінилося, якби акціонер і був присутній на цих зборах, адже все рівно голосував із цих питань акціонер, чий пакет достатній для прийняття рішення зборами. Тобто в такому разі дрібному акціонеру або нікого буде переконувати, навіть коли б він брав би участь у зборах, або він міг би переконати інших дрібних акціонерів, які голосували б проти рішення, запропонованого крупним акціонером, але все рівно залишилися би в меншості [58, с.264-265]. Інтерес міноритаріїв. Щодо другої призми, через яку я пропоную бачення прав міноритаріїв - їх інтересу, то слід при цьому виходити з розмежування прав та інтересів акціонерів (як, власне, і взагалі розмежовуються права та інтереси). Права акціонерів відомі. Вони надаються йому акціями. Це група майнових прав (на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, переважне право на придбання акцій додаткового випуску, іноді - право викупу акцій, а для акціонерів закритого акціонерного товариства - право переважної купівлі відчужуваних акціонером акцій. А також, звичайно, право на одержання частки майна ліквідованого акціонерного товариства після проведення всіх розрахунків із його кредиторами) та група немайнових прав, які часто називають організаційними правами (участі в управлінні, голосуванні, бути обраними, обирати тощо).
Господарське право як галузь права
ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Запобігання банкрутству в Україні
Поняття, значення організаційно-управлінських засад у сфері господарювання
Правовий статус учасників договірних відносин пов'язаних з перевезеннями за національним законодавством України
ПРИПИНЕННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
Цивільно-правова відповідальність сторін за договором перевезення вантажів залізничним транспортом в Україні
Державне регулювання зовнішньої торгівлі
Державне регулювання інвестиційної діяльності
МАЙНО СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Об'єкти і суб'єкти інноваційної діяльності
Повне товариство
Поняття приватизації державного майна. Цілі та принципи приватизації
ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЩО ДІЮТЬ НА ОСНОВІ КОМУНАЛЬНОЇ, КОЛЕКТИВНОЇ ТА ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ
Порядок утворення акціонерного товариства
Правове регулювання азартного бізнесу
Правовий захист міноритарних акціонерів
ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
Господарське право
МАЙНО СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
МІСЦЕ ДОГОВОРУ В ЦИВІЛЬНОМУ ТА ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРАВІ
МОНОПОЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ НА РИНКУ ТА ЗЛОВЖИВАННЯ НИМ
ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
ОСОБЛИВІСТЬ ОРЕНДНИХ ВІДНОСИН
ПАТЕНТУВАННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПРАВО НА ЗАЙНЯТТЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УКРАЇНІ
ПРАВО НА ПІДПРИЄМНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ
ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ОРЕНДНОГО ПІДПРИЄМСТВА
ПРАВОВИЙ СТАТУС ТОВАРНОЇ БІРЖІ
ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА В УКРАЇНІ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ МАЙНОМ БОРЖНИКА
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО БОРЖНИКА
УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ
ВИДИ ТА ПІДСТАВИ ВИКОНАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
ГОСПОДАРСЬКІ ПРАВОВІДНОСИНИ
ГОСПОДАРСЬКІ ПРАВОВІДНОСИНИ - ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ І ВИДИ
ГОСПОДАРСЬКІ ПРАВОВІДНОСИНИ - ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ВИДИ
ГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИСТВА ЯК СУЧАСНА ФОРМА ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ
ГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИСТВА. ПОНЯТТЯ ТА ЇХ ВИДИ
Господарсько правові способи запобігання тінізації економіки
ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ
Господарсько-правове забезпечення підприємницької діяльності в Україні
ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ БАНКРУТСТВА
Господарсько-правові способи запобігання тінізації економіки
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
КОМЕРЦІЙНІ ТОВАРИСТВА
КОМУНАЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА
МАЙНО ТА МАЙНОВІ ПРАВА І ГОСПОДАРСЬКОМУ ТОВАРИСТВІ
ПАТЕНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - ПРИЗНАЧЕННЯ, ЗМІСТ, ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ПОРЯДОК ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ
ПРАВО НА ДІЛОВУ РЕПУТАЦІЮ СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА ЇЇ ПОЗАСУДОВИЙ ЗАХИСТ
ПРАВО ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ ТА ВИРОБНИЧИХ КООПЕРАТИВІВ
ПРАВО СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ НА КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ ТА ЇЇ ЗАХИСТ
Правове регулювання бартерних (товарообмінних) операцій
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ РЕКЛАМИ
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЛІЦЕНЗУВАННЯ ПЕВНИХ ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ІНВЕСТОРА ЯК СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН
ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ УЧАСНИКІВ ТОВ
ПРАВОВИЙ СТАТУС АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
ПРАВОВИЙ СТАТУС РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Правовий статус товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю
ПРАВОВИЙ СТАТУС ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
СИСТЕМА ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Товариство з обмеженою відповідальністю
ФУНКЦІЇ ГОСПОДАРСЬКИХ ДОГОВОРІВ