ПРАВИЛА ДОКАЗОВОГО МІРКУВАННЯ

Дисципліна:

Логіка

ID роботи:

3221

Вид роботи:

Контрольна

План:

1 . Правила щодо тези й антитези та їх значення для юридичного доказування 3
2. Правила щодо аргументів та демонстрації, їх роль у судовій практиці. 8
Задачі 14
Використана література 18

Задачі

1. Визначте тип відношення між поняттями і зобразіть його за допомогою колових схем: прокурор, співробітник органів юстиції, суддя.
2. Дати аналіз дефініції (визначити, чи правильна вона, коли ні - то яке правило порушено): "Державна зрада - діяння, вчинене громадянином України на шкоду суверенітету і державній безпеці України: перехід на бік ворога у воєнний час або шпигунство".
3. Дати аналіз поділу (визначити, чи є він правильним, коли ні - то яке правило порушено): "Умовиводи поділяються на дедуктивні, індуктивні, демонстративні та умовиводи за аналогією".
4. Проаналізувати судження (визначити його вид і структуру): "Серед слухачів нашої групи є такі, що не мають жодного стягнення". Записати судження, несумісні з даним.
5. Формалізувати судження: "Відбитки пальців на вікні та дверях можуть належати К. чи С."
6. Встановити дотримання основних законів правильного мислення у міркуванні: "Всі студенти факультету № 1 Київського національного університету внутрішніх справ України - працівники органів внутрішніх справ. Ю. - студент факультету N 1 університету. Отже, Ю. - працівник органів внутрішніх справ".
7. За допомогою таблиць істинності визначити, чи є логічним законом така формула: А V В = В V А.
8. Наведіть приклад недемонстративного умовиводу.
9. По слідству є такі дані: (1) якщо до злочину причетний А, то його співучасником міг бути В або С (або вони обидва); (2) версія про участь підозрюваного С та справедливість свідчень В несумісні (хоча можуть виявитися одночасно хибними); (3) якщо В - злочинець, то свідок Е дав правдиві свідчення; (4) доведено правдивість свідчень О та хибність свідчень Е. Чи брав А участь у вчиненні злочину? Розв'язок подайте у формалізованому вигляді.
10. Побудуйте апагогічне доведення тези Т, спираючись на аргументи: 1) В -> С; 2) С V Т; 3) А -> В; 4) Т V А.
В V T

Інтервал:

1,3

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	ПРАВИЛА ДОКАЗОВОГО МІРКУВАННЯ / 3221

Кількість сторінок:

18

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

У юридичній науці і практиці користуються такими термінами як доведення і судовий доказ. Терміни ці виражають різні поняття.
Термін «доказ» у кримінальному процесі вживається у двох значеннях: 1. Словом «доказ» позначають логічне доведення. 2. Під «доказом» розуміють також доказові факти. Доказами в кримінальній справі у визначеному законом порядку органи дізнання, слідчий і суд установлюють наявність або відсутність суспільне небезпечне діяння, винність особи, котра скоїла це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного розв'язання справи.
Джерела відомостей про факти (показання свідка, потерпілого, обвинувачуваного, висновок експерта тощо) називаються в карному процесі засобами доказу,
Судовий доказ — це специфічна форма пізнання істини під час розслідування і розгляду кримінальних справ. Судовий доказ не зводиться до логічного доведення, поняття ці .не тотожні. Судовий доказ — поняття ширше, ніж поняття логічне доведення. Логічне доведення — це розумова діяльність, це розумовий процес обгрунтування однієї істини іншими істинами.
Судовий доказ — це не тільки логічний процес, не одна лише розумова діяльність. Судовий доказ — складна діяльність. Вона складається з ряду моментів: збирання, закріплення, перевірки і оцінки доказів. Окрім розумової діяльності, судовий доказ включає, таким чином, і практичну діяльність. Логічне доведення становить лише одну із сторін судового доказу — певний його момент. Судовий доказ —це не звичайне логічне доведення, а одночасний процес і пізнання істини, і її логічне доведення.
Але судовий доказ відрізняється від логічного доведення не тільки цим. Логічне доведення відбувається за законами і правилами однієї лише логіки. Судовий доказ здійснюється не тільки за законами діалектики воно підлягає також юридичним законам. Судовий доказ носить чітко правовий характер. Це означає, наприклад, що суб'єктом судового доказу може бути не будь-яка особа, а тільки слідчий, прокурор, особа, що проводить дізнання, і суддя; факти дійсності стають доказовими фактами у судовій справі лише за умови, якщо вони здобуті із дотриманням норм процесуального права і т; д. Д
Будь-який доказ припускає наявність доводжуваного положення (тези). Якщо відсутня теза, то й доводити нічого. Теза може бути сформульована як на початку доказу, так і в будь-який інший його момент. Позначають тезу по-різному, наприклад: «Положення, яке я доводжу, полягає ось в чому»: «Ось моя теза»; «Ось моє положення»; «Ось моя позиція» тощо. Часто якесь положення доводиться без посилання на те, що це теза. Теза висловлюється звичайно у формі категоричного судження, наприклад: «Підсудний Л. перебував вночі 35 серпня у квартирі потерпілої»; «Це не самогубство»; «Петренко співучасник підсудних К. і Р.» тощо. Але часто його формулюють у вигляді запитання: «Чи є причиновий зв'язок між діями обвинувачуваного і їхніми наслідками?»; «Чи були в А. мотиви для самогубства?» і т. д. .
У судовому пізнанні доведення, як правило, є складним; доводиться не одне, а кілька положень. У складному доказі слід розрізняти основну тезу, і підлеглі, часткові тези.
Основною тезою називається положення, котрому підлягає обгрунтування ряду інших положень.
Часткова теза — це таке положення, котре стає тезою лише тому, що за її допомоги доводиться основна теза. Часткова теза, будучи доведеною, сама стає потім аргументом для обгрунтування основної тези.
За способом доведення докази розподіляються на прямі і непрямі.
Прямим доказом називається доказ, у котрому теза обгрунтовується безпосередньо аргументами.
Якщо для доказу тези наводяться аргументи, з яких безпосередньо випливає істинність .(або хибність) цієї тези, то такий доказ є прямим. Наприклад, висунуто тезу: «У діях М. міститься склад злочину спекуляції». Якщо для доказу цієї тези ми наведемо два такі аргументи; 1. «Спекуляцією визнається скуповування та перепродаж із метою наживи товарів або інших предметів»; 2. Установлено, що «М. ...скуповував у селян гусей, а потім продавав їх із метою наживи», — то такий доказ буде прямим, оскільки доказувана теза виводиться із наведених аргументів безпосередньо, Доказ у цьому випадку здійснюється у формі дедуктивного умовиводу.
Непрямим доведенням називається доказ, у котрому істинність тези обгрунтовуеться за допомогою доказу хибності антитези.
Антитезою називається судження, котре суперечить тезі.
До непрямого доведення вдаються завжди у тих випадках, коли висунуту тезу не можна довести прямо, коли відсутні аргументи, що обґрунтовують тезу безпосередньо, У непрямому доведенні істинності (або хибності) тези доходять за допомогою дослідження не самої тези, а іншого судження, що перебуває у певному відношенні до тези. Непрямі докази будуються на законах і правилах, котрі існують між судженнями.
Непрямі докази бувають двох видів: апагогічні та розподільні.
В апатогічному непрямому доведенні істинності тези доходять завдяки доказу хибності антитези. Апагогічні доведення відбуваються так. Припустімо, необхідно довести тезу А. Аргументи, що прямо обґрунтовують цю тезу, відсутні (об'єктивно вони можуть бути, але на даний момент у нас їх немає). Тоді висловлюється судження, що суперечить тезі, тобто висуваємо антитезу не-А і припускаємо її істинною (говоримо: припустімо, істинним е не-А). Припустивши, що антитеза не-А є істинною, ми потім мисленно виводимо з неї наслідки і перевіряємо їх. Якщо буде встановлено, що виведені з антитези наслідки насправді не існують і їхнє існування взагалі немислиме (абсурдне) або вони суперечать раніше доведеним положенням, то цим буде доведена хибність антитези не-А. Висновок такого правила умовно-катерічного силогізму: із хибності наслідку неодмінно випливає хибність основи.
Довівши хибність антитези не-А, ми потім переходимо, згідно з вимогою закону виключеного третього, діб істинності тези А.
Непряме апагогічне доведення називають ще приведенням до абсурду. У математичних та інших науках воно дістало назву доказ від супротивного.
Апагогічне побічне доведення використовується в судовому доказі досить часто. Як приклад можна навести такий доказ. Висунуто тезу: «Смерть потерпілого настала не від замерзання». Аргументів, із котрих можна було б прямо вивести цю тезу, у слідства немає. Тоді припускають істинною антитезу: «Смерть потерпілого настала від замерзання». Але, якщо смерть настала від замерзання, то на трупі потерпілого мають бути сліди обмороження частіш тіла: рук, щік, чола тощо. Експертизою встановлено, що ознак замерзання на трупі потерпілого немає. На цій підставі робиться висновок про те, що антитеза «Смерть потерпілого настала від замерзання» є хибною. Від хибності антитези переходять потім до істинності висунутої тези: «Смерть потерпілого настала: не від замерзання».
Побічний апагогічний доказ у судовому доведенні має виняткове значення у тих випадках, коли з приводу якоїсь обставини можна висунути тільки дві суперечливі версії (тези). Обгрунтування хибності однієї суперечливої версії (антитези) у таких випадках є переконливим доказом істинності іншої версії.