Принципи кримінального права

Дисципліна:

Кримінальне право

ID роботи:

3175

Вид роботи:

Курсова

План:

ВСТУП 3
Розділ 1. Поняття кримінального права 5
1.1. Сутність кримінального права України 5
1.2. Значення кримінального права України 10
Розділ 2. Законодавчі основи принципів кримінального права України 16
2.1. Законодавчі основи принципів кримінального права України 16
2.2. Конституція України як джерело основних принципів кримінального права 19
Розділ 3. Принципи закріплені у Кримінальному кодексі України 22
ВИСНОВКИ 28
Список використаної літератури 30

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Принципи кримінального права / 3175

Кількість сторінок:

31

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Кримінальне право як самостійна, окрема галузь права має низку ознак як загальних для всіх галузей права, так і специфічних тільки для неї.
Виходячи з цього, кримінальне право:
1) являє собою систему (сукупність) юридичних норм (правил поведінки), встановлених у суспільстві. Норми кримінального права — це узагальнені правила, що охоплюють безліч відповідних життєвих ситуацій, індивідуальних випадків. Так, норми про відповідальність за умисне вбивство передбачають всі можливі в реальному житті конкретні випадки вбивств, як би вони одне від одного не відрізнялися. Норми кримінального права загальної дії, крім того, є загальнообов'язковими до виконання, маючи тим самим ознаку загальнообов'язкової нормативності. Ці норми здебільшого виступають як норми-заборони. Вони забороняють певні вчинки людей, а саме злочинні дії або злочинну бездіяльність, під загрозою застосування за їх вчинення особливих примусових заходів — кримінального покарання;
2) його норми (правила поведінки) встановлюються лише вищими органами законодавчої влади і закріплюються у відповідних законах. Це так зване позитивне право, або чинне право. Саме тому кримінальне право має формальну визначеність — воно точно фіксує в законах у гранично формалізованому вигляді в письмовій формі ознаки злочинів і покарань за них, тобто вимоги, що ставляться до поведінки людей, межі та умови їх вчинків, наслідки протизаконних дій або бездіяльності. Слід спеціально відмітити, що формальна визначеність кримінального права — це не тільки гарантія законності та однаковості застосування його норм, а й одне з невід'ємних прав людини. Визначеність правових приписів, фіксуючи межу між злочинною і незлочинною поведінкою, чітко визначає тим самим можливість людини здійснювати свої права і свободи відповідно до закону, чітко уявляти, що дозволено, а що заборонено кримінальним законом .
Відповідно до Конституції України кримінальні закони видаються лише Верховною Радою України. Ніякі інші державні органи або посадові особи (навіть Президент України) не правомочні видавати норми кримінального права'. За цією ознакою кримінальне право відрізняється від інших галузей права (наприклад, норми цивільного права можуть встановлюватися урядом, норми адміністративного права — навіть органами влади на місцях). Отже, кримінальне право знаходить свій вираз тільки в законах. Відтак, основним джерелом кримінального права є кримінальний закон; 3) має свій предмет і метод правового регулювання. Норми кримінального права встановлюють, які суспільне небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що вчинили ці злочини (ч. 2 ст. 1 Кримінального кодексу України). Злочин і покарання — це ті суспільні явища, що визначаються нормами кримінального права. Саме відносини, що виникають у зв'язку із вчиненням злочину і застосуванням за це певних покарань, і становлять предмет кримінального права. Оскільки злочини мають підвищену суспільну небезпечність для суспільних відносин, що склалися в Україні, і правопорядку, держава застосовує за їх вчинення й найбільш гострі примусові заходи — кримінальні покарання. Застосування покарання — це метод правового регулювання відносин, що виникають у зв'язку із вчиненням злочину.
У покаранні, що призначається судом від імені держави за вчинений злочин як санкція за порушення кримінально-правової заборони, передбачена в законі, проявляється і така властивість кримінального права, як його державна забезпеченість.
Отже, можна відзначити, що кримінальне право як система норм (законів) має такі ознаки: загальнообов'язкову нормативність, формальну визначеність і державну забезпеченість, а також властиві йому предмет і метод правового регулювання. Ці ознаки, притаманні праву взагалі, стосовно кримінального права виступають дуже чітко і своєрідно, відображуючи особливості цієї галузі права.
Таким чином, кримінальне право як галузь права — це система, сукупність юридичних норм (а по суті—законів), прийнятих Верховною Радою України, що встановлюють, які суспіпьно небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що їх вчинили.
У цьому визначенні містяться основні ознаки кримінального права, що відрізняють його від інших галузей права. Звичайно, кримінальне право передбачає підстави, умови кримінальної відповідальності, випадки звільнення від кримінальної відповідальності і покарання, звільнення від відбування вже призначеного покарання, погашення і зняття судимості. Однак усі ці норми і відносини, що ними врегульовані, підкоряються загальним, вихідним інститутам кримінального права — злочину і покаранню, визначаються ними. Значення цих понять, їх ключова роль настільки великі, що навіть найменування цієї галузі права в багатьох мовах, у тому числі українській, пов'язується з ними. В українській мові іноді цю галузь права називають «карне право» — слово «кара» — це покарання. Також й відповідний кодекс називають Кримінальним кодексом (Кодексом про злочини) чи Карним кодексом (Кодексом про покарання) .
Особливе значення метода правового регулювання обумовило й назву кримінального права у багатьох мовах (наприклад, в англійській - США, Велика Британія), в т. ч. й українській. Відповідно кримінальне право-законодавство про злочини, а Кримінальний кодекс - Кодекс про злочини.
Оскільки, як було вказано вище, друга складова методу правового регулювання кримінального права, а саме, визначення покарання за злочини, також є унікальною особливістю саме цієї галузі законодавства, цілком природно, що в деяких країнах назва цієї галузі є похідною від поняття "покарання", "кара" (ргауо Ісагпе - Польща, наказательно право - Болгарія). І в українській мові іноді цю галузь права також називають «карне право». Похідною від назви найбільш тяжкого покарання (відповідати "головою"- синонім смертної кари) виникла і назва цієї галузі права російською мовою - "уголовное право".
Специфічна риса кримінального права України полягає також у його джерелах - норми кримінального права формулюються тільки у законах. Вони можуть також міститися в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
У п. 2 ст. 92 Конституції вказується, що виключно законами України визначаються діяння, які є злочинами, та відповідальність за них.
З погляду історичної справедливості необхідно підкреслити, що кримінальне право України бере свій початок у звичайному, неписаному праві. Звичаї й положення судової практики довгі роки були живильним середовищем, основою писаного кримінального права. І в даний час роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які носять рекомендаційний характер, мають велике значення в подоланні складнощів застосування кримінального закону.
Вітчизняне кримінальне право як система взаємозалежних юридичних норм складається з відповідних кримінально-правових інститутів.
Інститут кримінального права - це певним чином упорядкована сукупність однорідних кримінально-правових норм, які регулюють групу однорідних суспільних відносин.
Кожна норма кримінального права належить до того чи іншого інституту Загальної чи Особливої частини КК. Норми кримінального права, як правило, соціальне обґрунтовані, тісно між собою взаємопов'язані, діють системно, стосовно до конкретного випадку вчинення злочину діють одночасно кілька взаємозалежних кримінально-правових норм і інститутів, а іноді також норм й інших галузей права.
Структура кримінального права. Кримінальне право України складається з юридичних норм Загальної та Особливої частин.
Відповідно до цього побудована й структура КК. Загальна частина КК складається з п'ятнадцяти розділів, що містять 108 статей. У її нормах визначаються чи регулюються положення загального характеру, зокрема:
- завдання КК, підстави та принципи кримінальної відповідальності;
- принципи чинності кримінального закону в часі, у просторі і по колу осіб;
- поняття й категоризація злочинів, а також їх стадій;
- ознаки суб'єкта злочину;
- форми вини;
- поняття співучасті, види співучасників;
- повторність, сукупність та рецидив злочинів;
- обставини, що виключають злочинність діяння;
- правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності;
- поняття та види покарання, порядок призначення покарання;
- звільнення від покарання та його відбування;
- правові наслідки судимості, строки її погашення та зняття судимості;
- примусові заходи медичного характеру та примусове лікування;
- особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
Особлива частина КК складається з XX розділів і містить 339 статей, в яких визначаються:
- які суспільне небезпечні діяння є злочинами;
- які види покарання і в яких межах підлягають застосуванню до осіб, що вчинили ці злочини;
- підстави й умови, за наявності яких особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності (ч. 2 ст.111, ч.2 ст. 114, ч.2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. З ст. 263, ч. 4 ст. 289);
- дефініції окремих понять (повторності злочину -п. 1 примітки до ст. 185, бюджетних коштів п. 1 примітки до ст. 210, воєнізованих та збройних формувань - п. п. 1 і 2 примітки до ст. 260, транспортних засобів - примітка до ст. 286, допінгу - примітка до ст. 323 тощо).
Завершується КК Прикінцевими та перехідними положеннями та Переліком майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком.

Стратонов В.М., Сотула О.С. Кримінальне право України: Загальна та Особлива частини. - К.: Істина, 2007. – С. 34.

Кримінальне право України: Загальна частина / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — Київ-Харків: Юрінком Інтер — Право, 2002. – С. 5-6.