Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой). На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки. Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)

Державний контроль за злочинністю

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету

У дисертації розглядаються різновекторні напрями впливу державної влади на стан і динаміку злочинності. Своє історичне призначення захисту правопорядку та здійснення контролю за злочинністю держава виконує за допомогою законодавства, зокрема кримінально-правового, караючи злочинців, і шляхом спеціально-кримінологічного попередження злочинів.
   Разом із тим, державна влада і закони, які вона створює, мають і криміногенний влив на суспільство. Завдання громадського суспільства полягає у здійсненні контролю, щоб криміногенний вплив держави знаходився лише в межах закону.
   Державний контроль за злочинністю розглядається як різновид соціального контролю. Іншим є недержавний соціальний контроль. Гармонічні відносини між ними є передумовою удержання злочинності на відносно невисокому рівні. Коли в країні домінує державний контроль, виникає небезпека так званої некриміналізованої злочинності політичної еліти.
   У роботі досліджено низку юридичних і соціально-психологічних проблем кримінального законодавства. Пропонуються шляхи посилення його виховного та стримувального впливу на населення. Зазначено деякі чинного діючого Кримінального кодексу України, зокрема, хаотичний стан санкцій, що виник внаслідок періодичних коливань колишньої радянської кримінальної політики та традиційного нехтування соціологічними і психологічними методами визначення кримінально-правових санкцій.
   Проблеми застосування кримінально-правових норм розглянуто в кримінологічній площині. Автор доходить висновку, що підвищення ефективності кримінального правосуддя можливе на шляху ствердження принципів його справедливості, захисту прав потерпілих та раціоналістичного трактування принципу невідворотності покарання. Стратегія антикримінального протистояння, на думку автора, повинна визначатися з огляду на пріоритет захисту громадян і суспільства від агресивних, у тому числі й терористичних посягань, а вже потім – протистояння економічній злочинності, в тому числі й організованій.
   Організованість співучасників – це традиційний у всі часи спосіб будь-якої умисної діяльності - як економічної, так і загальнокримінальної, корисливої або деструктивної. Він не може бути підгрунтям для виокремлення організованої злочинності в особливу категорію.
   Пропонується програма реформування системи державних органів, створених спеціально для боротьби з організованою злочинністю і корупцією, в основі якої – прагнення відновити профільну диференціацію спецслужб по боротьбі з організованою злочинністю та створення єдиного централізованого слідчого апарату. Корупція – явище, тісно пов’язане з економічною злочинністю, яке проникло до всіх галузей державного управління, в тому числі й до органів кримінальної юстиції. У зв’язку з цим дисертант викладає своє бачення проблеми кадрів і юридичної освіти.
   Ключові слова: держава, влада, злочинність, соціальний контроль за злочинністю, державний контроль за злочинністю, криміногенний вплив, злочинна держава, кримінальне законодавство, застосування кримінально-правових норм, органи кримінальної юстиції, віктимологія, спеціально-кримінологічне попередження, агресивна злочинність, економічна злочинність, організована злочинність, корупція.