|
|
|
Увага!
1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
|
|
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) . На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
|
ПРІОРІТЕТНІ НАПРЯМКИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
| Дисципліна: |
Зовнішньоекономічна діяльність |
|
| ID роботи: |
2142 |
|
| Вид роботи: |
Дипломна |
|
| План: |
ВСТУП 3
|
|
| Інтервал: |
1,5 |
|
| Кількість сторінок: |
51 |
|
| Рік написання: |
2008 |
|
| Ціна: |
|
|
|
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам |
||
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
||
Про велику складність розвитку національної економіки в умовах діяння закономірності глобалізації говорить наявний світовий досвід, який має повчальне значення для України при виробленні власної політики світогосподарських зв'язків. Складний і суперечливий економічний розвиток світового співтовариства супроводжується час від часу загостренням кризових соціальних та економічних процесів, що свідчить про відсутність ефективних і надійних механізмів їх регулювання. Посилюється трансна-ціоналізація економіки, формується заданий поділ праці і територіальна структура світової економіки, розвиваються дедалі тісніші регіональні інтеграції країн у єдині системи. У їх складі виділяються територіальні ядра економічного розвитку (їх ще називають центрами світової сили або суперрегіонами) і периферія (глобальне село). Ядрами міжнародних економічних об'єднань виступають держави-метрополії з найрозвинутішими продуктивними силами, що забезпечує їм лідерство в цих об'єднаннях. Рушійною силою і активним регулятором їх економічного розвитку є світовий ринок, який виступає специфічною системою відносин і надає їм додаткової сили [27, с.74-75]. Ця додаткова сила полягає у значно вищій продуктивній здатності залученого до господарського обороту ресурсного потенціалу світу, що забезпечує їм певні конкурентні переваги на міжнародному ринку. Створюється ситуація, коли завдяки глобальним ринковим відносинам до сфери господарської діяльності залучаються найрезультативніші продуктивні сили, які забезпечують найбільший ефект. Це — один з шляхів досягнення і збереження лідерства в розвитку, подолання значних труднощів, які виникають в економічній діяльності. Економічні центри для збереження регулюючого статусу розширюють і посилюють сферу свого впливу, залучаючи до своїх систем нові країни на вигідних для них умовах або відмовляючи новим країнам-кандидатам у такому союзі у зв'язку з можливою потенціальною загрозою для власного добробуту. Вони залишають їх як резерв впливу в майбутньому і використовують своє монопольне геоекономічне становище для експансії у ці країни [37, с.37]. Зміни в центрах економічного розвитку викликають відповідні зрушення і в країнах периферії, зокрема в структурі та тенденціях розвитку їх продуктивних сил. Могутні економічні центри, самовільно присвоївши право вирішувати світові господарські проблеми, досі достатньою мірою не сприяли їх розв'язанню в інтересах усіх країн і тим більше - запобіганню виникненню цих проблем. Дедалі очевиднішими стають постійне посилення економічної могутності та впливу на світову економіку таких центрів-метрополій і дедалі зростаюча залежність та знедолення периферії. Збільшуються регіональні диспропорції у виробництві та рівні життя людей, все більше послаблюються механізми самозахисту окремих найбідніших країн та регіонів. Інтереси економічних центрів не мають ні просторових, ні галузевих меж. Вони проникають в усі сфери суспільної діяльності інших країн (економіку, мораль, спосіб життя та ін.) і підкоряють їх собі. Система міжнародних економічних відносин, яка формується, насамперед, найрозвинутішими регіональними об'єднаннями країн та їх державами-лідерами, забезпечує дотримання статусу, згідно з яким зберігаються їхні конкурентні переваги. Слаборозвинутим країнам і регіонам не вдається суттєво змінити нерівноправне становище в системі міжнародного поділу праці та підвищити добробут своїх народів. У цих країнах набули розвитку лише ті виробництва, яких вимагає міжнародний поділ праці з боку економічних центрів та високорозвинутих країн. Таким чином, видозмінюється роль факторів у територіальному поділі праці. Традиційні переваги окремих факторів у регіонах (клімат, природні ресурси, робоча сила тощо) вже не стають визначальними у розвитку міжрегіонального поділу праці -для цього необхідно, щоб вони потрапили до сфери інтересів великих економічних центрів. Насильно нав'язані слаборозвинутим країнам галузі і сфери економічної діяльності за допомогою певних умов кредитування, збуту продукції та інших механізмів призводять до зростання залежності цих країн від економічних центрів, підпорядкування їх економіки економічній системі центрів. Це робить економіку слаборозвинутих країн однобокою, впливає на її територіальну і галузеву структуру, зокрема на співвідношення між проміжною і кінцевою (готовою для споживання) продукцією, знижує ефективність антикризових заходів у цих країнах під час світових економічних криз [31, с.75]. Міжнародні монополістичні центри усіма засобами намагаються зберегти периферійність, а значить, - свій вплив на менш розвинуті країни. Для цього використовуються різноманітні засоби. Транснаціональні корпорації, наприклад, впливають на економіку залежних країн за допомогою вигідного для них механізму виробничого і фінансового співробітництва, зокрема вигідних для місцевих олігархів та бюрократії як своїх союзників економічних зв'язків. Ринкові механізми забезпечують експансію іноземних монополій на внутрішні ринки слаборозвинутих країн, особливо вкладень як державних, так і приватних капіталів, або використовують місцевих олігархів як своїх ділових партнерів. Аналіз ситуації з наданням допомоги країнам, які розвиваються, підтверджує, що слаборозвинуті регіони світу найбільше насичені капіталами високорозвинутих країн. Цим забезпечується залежність слаборозвинутих країн від основних економічних центрів та високорозвинутих країн, зберігається доступ останніх до місцевих природних багатств, за рахунок використання яких вони значною мірою задовольняють свої потреби. Таким чином, периферійна частина світового господарства перебуває в багатосторонній залежності від великих економічних і, насамперед, - фінансових центрів. Фінансові ресурси іноземних інвесторів направляються переважно у високоприбуткові сфери з найшвидшою оборотністю капіталів. Це забезпечує швидке повернення капіталів і процентів, що дає змогу високими темпами нарощувати економічну могутність розвинутих країн. Для власного капіталу слаборозвинутих країн залишаються малоприбуткові галузі та виробництва, і він немов би відсувається на периферію швидкого економічного прогресу. Власник національного капіталу виконує здебільшого роль рантьє, оскільки володіння акціями за відсутності достатніх обсягів вільних коштів робить його участь у виробничому процесі досить умовною. Не вирішуються питання активізації власного капіталу і при формуванні спільних підприємств із зарубіжними суб'єктами, тому що найбільш активну роль в економічному процесі у такому випадку відіграє іноземний вільний капітал за обмеженості або навіть відсутності вільних власних коштів. Це забезпечує економічне зростання спільних підприємств завдяки переведенню за кордон процентів на капітал. Такий характер співробітництва з іноземними монополіями згубно впливає на платіжний баланс слаборозвинутих країн, на процес нагромадження в цілому, стримує можливості розвитку їх науково-технічного
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Методи регулювання зовнішньої торгівлі
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ
СТРАТЕГІЧНИЙ МІЖНАРОДНИЙ МАРКЕТИНГ В ЗЕД
Удосконалення зовнішньоекономічної діяльності підприємства харчової промисловості (на прикладі ЗАТ Одеський коньячний завод)
Вплив зовнішнього середовища на процеси у громаді
Державне регулювання зовнішньої діяльності підприємств України
ДІЯЛЬНІСТЬ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТОРІВ
ЗОВНІШНЯ ЕКОНОМІЧНА ТА МИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ
ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД
ОСОБЛИВІСТЬ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД В УКРАЇНІ
ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ
ПРІОРІТЕТНІ НАПРЯМКИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ЕФЕКТИВНОЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ